Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ристю

Ристю нар. Рысью. Cм. ристь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИСТЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИСТЮ"
Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Змітка, -ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бываютъ выкидыши.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе. Желех.
Нечепура, -ри, об. Неряха. Та то, каже, така нетіпаха, нечепура — куди їй. Рудч. Ск. II. 48.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Прихвачувати, -чую, -єш, сов. в. прихвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Прихватывать, прихватить.
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу. Чуб. III. 199.
Уряд, -ду, м. 1) Должность. Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав. К. ЧР. 15. Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба. Ном. № 956. Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан. Екатер. у. 2) У правленіе, правительство.
Швея, швеї, ж. = швайка 6. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИСТЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.