Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рарожий

Рарожий, -а, -е. Принадлежащій балабану.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАРОЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАРОЖИЙ"
Блідуватий, -а, -е. Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Копитень, -тня, м. Раст. Asarum europeum. ЗЮЗО. І. 113.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Г. Барв. 89. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Ном. № 3312. Лясь зубами.
Наймитю́га, -ги, м. Ув. отъ на́ймит.
Опаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. опаскудитися, -джуся, -дишся, гл. = обпаскуджуватися, обпаскудитися.  
Очі Cм. о́ко.
Прочунятися, -няюся, -єшся, гл. = прочуняти. Насилу прочунявся. Шевч. 300.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАРОЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.