Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рахуба

Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Ном. № 5813. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. І. 49. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. Ном. № 6666. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. Ном. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАХУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАХУБА"
Зами́ти, -ся. Cм. замивати, -ся.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum. Вх. Пч. І. 9.
Кепень, -пня, м. = кепеняк.
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим. Ном.
Незбожний, -а, -е. Безбожный.
Перерепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться, полопаться.
Підложниця, -ці, ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206.
Устидливий, -а, -е. Стыдливый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАХУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.