Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. Вицілувала б його всюди.
Звідта́м, зві́дти, зві́дті́ль, звідтіля́, нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Син узяв, вив'язав звідтіля невістку, а ув'язав сучку.
Моро́зок, -зка, м. Иней. Морозок по травах.
Нуздечка, -ки, ж. Ум. отъ нузда.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла.
2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло.
Підніматися, -маюся, -єшся, сов. в. піднятися, -німу́ся, -мешся, гл. 1) Подниматься, подняться. Сонце піднялося височенько. По всьому селі піднявся галас. Ой встаньмо, підіймімося. Як підніметься кашель та прездоровий. 2) Подниматься, подняться, встать. І догори піднявсь у мене волос. 3) Подростать, подрости, вырости. І дочка у їх росла, уже чимала піднялась. 4) Подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься. І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся. Дух народній поти не підніметься, поки люде просвіщені не ввійдуть у народню сем'ю рідними братами. 5) Браться, взяться за какое либо дѣло. Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги. 6) світ йому вгору піднявсь. Легко и вольно ему сдѣлалось. Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! Дома такий тихий, не гуляв, мало й говорить, а вийде в степ, — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
