Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревидувати

Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Чуб. III. 349. О. 1561. XI. 9. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Гол. І. 147. Нехай опека мене ревидує. Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВИДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВИДУВАТИ"
Верезати, -жу, -жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рішати, кладуть... Шух. І. 94.
Випрямлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. випрямитися, -млюся, -мишся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216.
Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей. О. 1861. X. 33.
Відмінювати, -ся, гл. = відміняти, -ся.
Дівосну́б, -ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56.
Зви́кнути, -ся и звикти, -ся. Cм. звикати, -ся.
Здоро́вля, -ля, с. = здоров'я. А як молодий, хороший на вроду, — щоби йому Бог здоровля дав. Чуб. V. 12.
Отцевий, -а, -е. Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849.
Підбічний, -а, -е. Находящійся подъ бокомъ. підбічний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВИДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.