Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рвачкий

Рвачкий, -а́, -е́ 1) Легко рвущійся. Рвачкі нитки. Конст. у. 2) О вѣтрѣ: порывистый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РВАЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РВАЧКИЙ"
Бормотіти, -чу́, -ти́ш, гл. О евреяхъ: то-же, что и джерготати. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2. Желех.
Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Чуб. І. 158. Нехай тут зарне́ на дно моря.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
Лопуши́стий, -а, -е. Широколистый. Корнем коренистая, листом лопушистая. Грин. III. 396.
Приневолювати, -люю, -єш, сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Грин. II. 175. Мати приневолила подавать рушники. Стор. МПр. 33.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Роскошич, -ча, м. Расточитель. Покошичі-роскошичі: хто прийде в жупані, то пійде без свитки. Ном. № 13450.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РВАЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.