Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рапуття

Рапуття, -тя, с. Хламъ, старый домъ. Вх. Зн. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАПУТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАПУТТЯ"
До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Замоги́льний, -а, -е. Загробный, замогильный. Прорицав людям Божі замогильні тайни. К. Гр. Кв. XXIII.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Стор. МПр. 54. Надіть сорочку пазухою назад. Ном. № 285. 2) Обратно. Нехай не вертається назад. Єв. Мр. XIII. 16.
Огазнути, -ну, -неш, гл. = ошадіти. Цілий ліс огазне. Вх. Уг. 255.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. Ум. онучатко. Г. Барв. 125.
Переяйка, -ки, ж. Перегородка. Вх. Лем. 448.
Припадливий, -а, -е. Низменный. Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні.
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАПУТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.