Безпечність, -ности, ж. Безопасность. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла.
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина.
Зами́слити Cм. замишляти.
Клінно нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці.
Млін, мльо́ну, м. Въ ручной мельницѣ: палка, которой вращаютъ жерновъ. Тоже, что и жорнівка, погонач.
Поквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Скиснуть.
Приглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. пригля́нутися, -нуся, -нешся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Ти сядеш на лаві, а я на ослоні, будем приглядаться, в кого чорні брови. Ходить такий, що аж жовтий та білий. Як приглянешся, то аж світиться.
Родитель, -ля, м. Родитель, отець. Шануй учителя паче родителя. роди́телі. а) Родители, отецъ и мать. Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці.
