Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Досяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. досягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Лі́том нар. = літком. Панська ласка літом, гріє.
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum.
Наділи́ти Cм. наділяти.
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище.
Сватній, -я, -є. = сватів. Ми свого хліба пожалуєм, а будемо животи оставляти на сватній.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились.
