Важенний, -а, -е. Очень тяжелый. Важенна палиця. Най одягнеться в сирітське гірке нарікання, підпережеться вдовицьким важенним зітханням.
Гадючник, -ка, м.
1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав.
2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L.
3) Низенькая землянка. Викопав якийсь гадючник у землі.
Голиш, -ша, м.
1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде.
2) Раст. Salvia nutans L.
3) Камышъ, скошенный зимою.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Присівати, -ва́ю, -єш, сов. в. присіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять, посѣять. Посіяти конопельки обіщався. Як сіяв, присівав, присіваючи, казав... Усього дві десятинки присіваємо, а сем'я велика, є кому їсти.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Така вже вдача собача. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. .
Черепаня 2, -ні, ж. Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Ум. черепанька.
