Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ратушний

Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Гидити 1, -джу, -диш, гл. = гидувати. Камен. у.
Зоряно нар. Много звѣздъ. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле. мн. (КС. 1902. X. 148).
Ковзелиця, -ці, ж. Гололедица. От ковзелиця, — насилу до хлівчика дійшла. Черниг. у.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Нализа́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Нализаться. Чим не наїсися, тим не налижешся. Ном. № 12117.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112.
Скотисто нар. Покато.
Смеречина, -ни, ж. 1) Одно дерево евреи. пихты. Гол. II. 154. 2) Пихтовый лѣсъ. Угор.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день! Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАТУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.