Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ратушний

Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Балабанка, -ки, ж. Очень крупный сортъ картофеля. Богод. у.
Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Ми́ґла, -ли, ж. Куча сложеннаго дерева. Шух. І. 180. Cм. миґлювати.
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. Чуб. V. 754.
Розмальовувати, -вую, -єш, сов. в. розмалювати, -люю, -єш, гл. Расписывать, расписать (красками). Збудую тобі хату світлу, світлу та високу, розмалюю її усякими красками. Шевч. 313.
Товченик, -ка, м. 1) Тумакъ, ударъ. 2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. товченичок.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось. Ном. № 12480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАТУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.