Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ратушний

Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Важенний, -а, -е. Очень тяжелый. Важенна палиця. Най одягнеться в сирітське гірке нарікання, підпережеться вдовицьким важенним зітханням. К. Псал. 257.
Вишкребти Cм. вишкрібати.
Відокромитися Cм. відокромлюватися.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.
Носок, -ска, м. Ум. отъ ніс. 1) Носикъ. У моєї мами носок довгий. Г. Барв. 504. 2) Клювъ птицы. Рання пташка носок чистить. Чуб. І. 261. 3) Носокъ (обуви). Перебуйся назад носками. Ном. 4) У яйца: острый конецъ. 5) Передняя часть, передній уголъ лезвея топора. Сим. 24. Шух. І. 175, 182. 6) мн. Игра: носки.
Похіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = покористуватися.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Чалапати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать по грязи. Желех. 2) Бѣжать рысью. Вх. Зн. 79.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований. Грин. І. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАТУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.