Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає.
2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса.
Куку! меж.
1) Выражаетъ крикъ кукушки. Вилетіла зозуленька да крикнула куку!
2) Употребляютъ дѣти, когда, спрятавшись, подаютъ голосъ, чтобы ихъ замѣтили. А пуку!
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей.. Вовк тоді потюпав у ліс.
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Рав, -ва, м. = рабин. Ей жидівочко ж моя Рося! Буть мені тепер поставним равом. Дума.
Родовід, -во́ду, м. Родословіе. Книга родоводу Ісуса Христа.
