Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рватися

Рватися, рвуся, рвешся, гл. 1) Рваться, разрываться. Де коротко, там і рветься. Ном. № 2131. Пани бються, а в нашого брата чуби рвуться. Ном. № 1303. 2) Надрываться, изнемогать Г. Барв. 388. Плучач оре і в праці рветься, а панське черево оттак аж дметься. Ном. № 1144. 3) Порываться, рваться. Рветься, як дурний до образа. Ном. № 3149. Не рвися, як собака на ретязі. Ном. № 3162. Серце рвалося, сміялось. Шевч. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РВАТИСЯ"
Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Шевч. ІІ. 12. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199.
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились. Сумск. у.
Маля́, -ля́ти, с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. Ум. малятко.
Полинівка, -ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Порекло, -ла, с. Прозвище, прозваніе. Шух. І. 29.
Розстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розстебнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Він розстебнув одежу. Левиц. Пов. 190.  
Схизматський, -а, -е. Къ схизматам относящійся. Схизматські попи. Маркев. 58.
Точно нар. Точно.
Чарупка, -ки, ж. Ячейка въ пчелиномъ сотѣ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.