Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица.
Облизень, -зня, м. Первоначально: облизываніе себя. ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Ріпиця, як той цуцик, вхопивши облизня... От же той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав. дати облизня. Отказать кому. Cм. облизуватися.
Обсідати, -да́ю, -єш, сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей.
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Прислужувати, -жую, -єш, сов. в. прислужити, -жу, -жиш, гл. Прислуживать, прислужить, услужить.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків.
Спрятування, -ня, с. Уборка, приборка.
