Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рантух

Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. О. 1862. IV. 37, 30. Уся в рантухах та в намистах золотих. Федьк. Пов. 85. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. Kolb. І. 37. 4) = лантух. Ум. рантушо́к. Гол. IV. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНТУХ"
Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Коротюха, -хи, ж. = коротуха. Най тя бере зла тетюхи, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Латочка, -ки, ж. Ум. отъ ла́та.  
Наги́бнутися, -нуся, -нешся, гл. Много претерпѣть. Доле моя... Я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. І. 238.
Недосвіт, -ту, м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив... Шевч. 651.
Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Пранцюватіти, -тію, -єш, гл. Болѣть, покрываться сифилитическими язвами, сыпями.
Укучно нар. вкучно мі. Мнѣ наскучило, надоѣло. Вх. Зн. 8.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.