Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рантух

Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. О. 1862. IV. 37, 30. Уся в рантухах та в намистах золотих. Федьк. Пов. 85. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. Kolb. І. 37. 4) = лантух. Ум. рантушо́к. Гол. IV. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНТУХ"
Жада́нка, -ки, ж. Желанная. Да Невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали. Рк. Макс.
Забудо́вувати, -вую, -єш, сов. в. забудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Застраивать, застроить. Инде замісь улиці майдан і ніхто його не забудовує і нічого на йому нема. К. ЧР. 63.
Започа́ти Cм. започинати.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.  
Зуритити, -чу, -тиш, гл.собі кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе. Шух. І. 45.
Книжечка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Плутатися, -таюся, -єшся, гл. Путаться. Плутається волосся. Плутаються нитки. О неумѣлой ходьбѣ. Вона посередині, а ми — кругом, мов ті каченята плутаємось по траві. Сим. 203.
Понаговорювати, -рюю, -єш, гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.
Сивограк, -ка, м. пт. Сивоворонка, Coracias garrula.
Сперш, спершу, нар. Сначала, прежде. Чи воно так і спершу було, як Христос не народився? ЗОЮР. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.