Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рантух

Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. О. 1862. IV. 37, 30. Уся в рантухах та в намистах золотих. Федьк. Пов. 85. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. Kolb. І. 37. 4) = лантух. Ум. рантушо́к. Гол. IV. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНТУХ"
Гачечок, -чка, м. Ум. отъ гак.
Гри́вочка, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Затанцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Увлечься танцами. Катря до впаду не затанцюється, не росердиться до сварки. МВ. ІІ. 83.
Какати, -каю, -єш, гл. Испражняться. На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають. Ном. № 6156.
Підмогти Cм. підмагати.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Пособниця, -ці, ж. Помощница.
Приближність, -ности, ж. Разстояніе. Конот. у.
Тіснісько нар. = тіснісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.