Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рантух

Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. О. 1862. IV. 37, 30. Уся в рантухах та в намистах золотих. Федьк. Пов. 85. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. Kolb. І. 37. 4) = лантух. Ум. рантушо́к. Гол. IV. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНТУХ"
Бузинина, -ни, ж. Одинъ стебель бузины. Ум. бузининка. Виросла бузинника, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Добросе́рдий, -а, -е. Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді. Сніп. 87.
Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
М'яхки́й, -а́, -е́. и пр = м'який и пр.
Розшукувати, -кую, -єш, сов. в. розшука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разыскивать, разыскать. Коли б чию долю піймав, може б тоді розшукав десь і свою. Грин. І. 112.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к. Шух. І. 80.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.