Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревище

Ревище, -ща, с. 1) Сильный ревъ. Як ускочив вовк у череду, а вона як спинить ревище. Лебед. у. 2) Мѣсто, гдѣ ревуть коровы, волы, чуя кровь скотины. Буяють мов на ревищі бики. К. Пс. 89. Заревів Марко, як віл на ревищі. Стор. МПр. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВИЩЕ"
Вижлиця, -ці, ж. Лягавая собака.
Вимисливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її. МВ. І. 122.
Двадця́тий, -а, -е., чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він. і на вечорниці пішов так мати не пуска. Стор. І. 61.
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука. Мир. ХРВ. 65.
Лини́на, -ни, ж. 1) = лин. Ой ви, рибалочки, ой ви, молодії, та поймайте мені риби линини. Чуб. V. 1072 2) Мясо линя. Нема над рибу линину. Ном. № 7522. Ум. лини́нка. Просить вона на вечеру і рибку лининку. Чуб. V. 50.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у.
Портяний, -а́, -е́ О сукнѣ: съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ, порту. Гол. Од. 55.
Смажений, -а, -е. Жареный. Смажена капуста. Маркев. 47. Смажене сало. Маркев. 168. Оріхи смажені — каленые орѣхи. Маркев. 168.
Три, трьох числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син. Ном. № 9286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.