Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ратище

Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. ратюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТИЩЕ"
Гільце, -ця, с. 1) = вильце. Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
Кутати, -таю, -єш, гл. 1) Кутать. 2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей). Желех. 3) Успокаивать, усмирять. Желех.
Місце́во нар. Мѣстно.
Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Грин. III. 179. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку. Мет. 81.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый. Черном.
Судник, -ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. судничок.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.