Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ратище

Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. ратюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТИЩЕ"
Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. І. 172.
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Доре́чі нар. Кстати.
Капшуковий, -а, -е. Кошельковый.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Ободистий, -а, -е. Согнутый, дугообразный. В ободистих голоблях коняка краще везе як у рівних. Рк. Левиц.
Переповідати, -да́ю, -єш, сов. в. переповісти́, -вім, -віси, гл. Пересказывать, пересказать.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Порозбризкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разбрызгаться (во множествѣ).
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.