Лапка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ла́па.
2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія.
3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ.
4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней.
5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок.
6) Ловушка.
7) мн. лапки. Родъ узора для вышиванія.
8) мн. Кавычки.
9) мн. котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. б) Trifolium arvense.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Поганка, -ки, ж.
1) Мерзавка. Я б її сяку таку поганку через поліцію додому добула. Ой не бий, милий, да через ту поганку.
2) Некрасивая.
3) Плохая вещь. Латку поганку скинь під лавку.
4) Язычница. Доню серце! ти говориш мов не християнка: ти і Бога собі твориш наче, тьфу! поганка.
5) Лихорадка.
6) Змѣя, Pelias chersea.
7) = веретільник, Anguis fragilis.
Проповідати, -да́ю, -єш, гл. Предсказывать. Пішов і повісився, як му биво проповіджено през ангева.
Роздоріжжя, -жя, с. Перекрестокъ, распутье. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться.
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
Тьмано-зелений, -а, -е. Темно-зеленый. Аж тьмано-зелена озимина.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки.
