Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Висхнути Cм. висихати.
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши.
Прополіскувати, -кую, -єш, сов. в. прополоскати, -щу, -щеш, гл. Прополаскивать, прополоскать.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Уколиця, -ці, ж. = околиця 1. Сюдою-тудою по за вколицю.
Чоломкання, -ня, с. Взаимные поцѣлуи, Cм. чоломкатися.
