Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ранний

Ранний, -а, -е. Раненый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАННИЙ"
Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Задзюркота́ти и задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Помиритися, -рюся, -ришся, гл. Помириться. Не помиряться, як два коти над салом. Ном. № 4148.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Скаплунити, -ню, -ниш, гл. 1) О птицѣ: выхолостить. 2) Также: лишить невинности? Молодий молоду скаплунив. Рк. Макс.
Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.