Го́рдо нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Поводиться гордо. Устань, Господи, щоб злющі гордо не неслися.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани.
Переспівуватися, -вуюся, -єшся, гл. Перекликаться пѣніемъ. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата та переспівувались.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Ротатий, -а, -е. 1) Имѣющій большой ротъ.
2) Крикливый. Ото ротата — на все село.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно.
Скориночка, -ки, ж. Ум. отъ скорина.
Увиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. увину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Управляться, управиться, успѣвать, успѣть. Увивайся, гожий хлопче, коло курки швидко. Ой матінко-утко, увивайся хутко. Так багато вранці роботи, що навряд чи я увинусь.
Удирати, -раю, -єш, сов. в. удерти и удрати, удеру, -реш, гл.
1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего. Удери аршин сукна. удрав до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, испортилъ.
2) Только сов. в. Ударить. По щоці вдрала. Удрав долонею з уси мочі. Удрав по руці добре.
3) Преимущ. сов. в. Хорошо и съ силой сдѣлать, то-же, что ушкварити, уджиґнути. Подивись, як дівчата танцюють. Ну, що вже Кубранівна вдрала, так уже за всіх! Що за танцюра. Козака як удремо!
4) удрати штуку. Выкинуть штуку. Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать.
5) удрати рюмка. Заплакать. Чи не вдере Микола рюмка?
