Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл.
1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Владика благословляє нас на рушення. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Благословив Бога.
Зневажати, -жа́ю, -єш, сов. в. зневажити, -жу, -жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебрежете, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажав, з двора її виганяє. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати.
Лазній, -я, -є. Въ выраженіи: лазня піч. Та часть печи, на которой просушиваютъ зерно, а зимою спятъ.
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. З ними щоденним добром поділяюсь. Стали поділятися. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Грішми вони поділились. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют.
Прягти, -жу, -жеш, гл.
1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Стала на сковороді прягти молоко.
2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу.
3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї.
Роздабарювати, -рюю, -єш, гл. Разглагольствовать. Що ви тут так довго роздабарюєте?
Середохрестя, -тя, с.
1) Крестопоклонная недѣля. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє.
2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги.
Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій.
2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій.
Стражник, -ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати.
