Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Яка ж ватага розбішак! 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Ум. ватажка.
Ґо́тур 1, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus.
Дерези́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ дерези.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. б) Aerus calamus.
Поділля I, -ля, с. Часть, доставшаяся въ надѣлъ.
Прикладка, -ки, ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт где. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. Ой скажу всім, щоб про тебе веснянки співали, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали.
Примастка, -ки, ж.
1) Сдабриваніе корма.
2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака.
Роскомашувати, -шую, -єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами.
Уплітатися, -таюся, -єшся, сов. в. уплестися, -туся, -те́шся, гл.
1) Вплетаться, вплестись.
2) Впутываться, впутаться, вцѣпиться. Рідко такий день мине, щоб вона не вплелася мені у коси.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка.
