Брусок, -ска, м.
1) Ум. отъ брус. Въ 1 и 2 знач. употребляется чаще, чѣмъ брус. Мила брусок. Достав Панас сокиру та брусок.
2) Часть полудрабка: каждая изъ двухъ горизонтальныхъ жердей, соединенныхъ щаблями.
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. Ум. оборожок.
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега.
2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Він причалився на шпилечку.
Рябомизий, -а, -е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця.
2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу.
Угніватися, -ваюся, -єшся, гл. Прогнѣваться, разсердиться. Може за що угнівався на тебе?
