Доробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. дороби́тися, -лю́ся, -бишся, гл. 1) Дорабатываться, доработаться. Доробився, що й руки не зведе. 2) Пріобрѣтать, пріобрѣсть работой что-нибудь. Роблю, роблю, та й не можна ніяк доробитись. Хто робить, той ся доробить. Силуваним конем не доробишся. Чужим волом не доробитися. Злиднями не доробишся.
Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями.
Заголубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами.
Знадобитися Cм. знадоблятися.
Зоздріти, -рю́, -ри́ш, гл. Увидѣть. В полі і в домі нічого не зоздріли.
Ковбасний, -а, -е. Колбасный. Ковбасні кишки.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Обстругувати, -гую, -єш, сов. в. обструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Обстрагивать, обстрогать. Золоту кору (на яворі) обстругала, срібну росу обтрусила.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку.
Ужовий, -а, -е. = вужовий.
