Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця.
Заме́т, -ту, м. 1) Сугробъ, заносъ снѣжный. Через пеньки, заметами біжить, ледве дише. 2) Плоскія, горизонтально лежащія бревна, которыя обоими концами вставляются в ґари двухъ столбовъ, составляя такимъ образомъ часть стѣны. Кіевск. и 3) в-заме́т. Подрядъ. Питались всяких знахурок, так зрадниці в — замет брехали і тільки боки напихали, та заливались од чарок.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Коп'як чортів тобі! Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна.
Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі.
Розслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка.
Филозофиста, -ти, м. = философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
