Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»!
Боркотун, -на, м. = буркотун.
Ґерґе́тня, -ні, ж. 1) = Ґеґання. 2) = Джерґіт 2. Жидівська ґерґетня.
Зерни́стий, -а, -е. Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Жито зернисте. Сей пісок зернистий. Жито на вигноєній землі зернистіще.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся?
Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Косу мантачити. 2) Тратить, мотать.
Проясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прояснити, -ню́, -ниш, гл. Прояснять, прояснить. Проясни чоло нахмурне.
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Козакова пшениченька в стозі. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько.
Чувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися!
