Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався.
Замигті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли.
Оцаритися, -рюся, -ришся, гл. Воцариться, поселиться. Пан наш був оцаривсь собі у нашій хаті.
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання.
Саміський, -а, -е. = самісінький. Мабуть тільки правди у твоєму світі, що в ворога купили за готову кров, з саміського серця на хресті пролиту.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. (Товариство) скомпонувало собі статут.
