Відмикати, -каю, -єш, сов. в. відімкнути, -ну, -неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. Прийшов і двері відмикає. Оддай, сину, райські ключі.... відімкнути рай і пекло.
Возлоб'Я, -б'я, с. Волосы надъ лбомъ. Так скубонув за возлоб'я, аж волосся затріщало.
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть.
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Дочу́ти, -ся. Cм. дочувати, -ся.
Заклюва́ти, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Попустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошить. Вернулись, попустошивши ввесь край, руїною зробивши тихий рай.
Розсип II, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе.
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається.
Убигати, -га́ю, -єш, сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать.
2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Усе вбгав, що в мисці було.
