Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрубина

Обрубина, -ни, ж. 1) Въ деревянной стѣнѣ хаты: верхнее бревно, которымъ заканчивается стѣна. Шух. I. 91. 2) Каждый изъ брусьевъ, въ которыхъ въ меньницѣ укрѣпленъ нижній жерновъ. Лебед. у. (Залюб). Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУБИНА"
Веві́рка, вевю́рка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Відплив, -ву, м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех.
Деревля́нка, -ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Зніжити Cм. зніжувати.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній. Желех.
Пошнипати, -паю, -єш, гл. Обнюхать. Шух. І. 79.  
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене. Кв. І. 113.
Рострудити, -джу, -диш, гл. Раздавить, наѣхавъ. Мою сестру коні рострудили. Лебед. у.
Цупити, -плю, -пиш, гл. Тянуть, тащить. Рудч. Ск. І. 42. Цупить із печі горшки, аж крекче. ЗОЮР. II. 34. Навіщо ти москаля так щиро цупиш на мотузці? Рудч. Ск. II. 176. Наліг (вітер) ма козака, одежу з його цупить. Греб. 376.
Шмат I, -та, м. Кусъ. Шмат гнилої ковбаси. Шевч. 464. Лавися шмат не для харциза. Котл. Ен. IV. 40. Ум. шматок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРУБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.