Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрубина

Обрубина, -ни, ж. 1) Въ деревянной стѣнѣ хаты: верхнее бревно, которымъ заканчивается стѣна. Шух. I. 91. 2) Каждый изъ брусьевъ, въ которыхъ въ меньницѣ укрѣпленъ нижній жерновъ. Лебед. у. (Залюб). Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУБИНА"
Височінь, -ні, ж. = височиня. Желех.
Набажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Испытать много желаній, нажелать себѣ многаго.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Прогнівити, -ся. Cм. прогнівляти, -ся.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273.. Cм. судній 3.
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки. КС. 1883. IX. 221.  
Шиєчка, -ки, ж. Ум. отъ шия.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРУБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.