Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ.
Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька.
Дото́вплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. дото́впитися, -плюся, -пишся, гл. Протискиваться, протиснуться, пробираться, пробраться. Дивіться на його сьогодня, бо завтра не дотовпитесь.
Каверзник, -ка, м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу.
Плець, -цю, м. Усадьба. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна.
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух.
Синяк, -ка, м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. 2) пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. 3) Раст. a) Echium vulgare L. б) Anchusa officinalis L. 4) Грибъ Agaridis necator. Ой казали синяки, що ми зроду солодкі. 5) Мѣдный купоросъ. 6) = сивуля 3.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Стелють перед столом рушник.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай.
