Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Дівосну́бний, -а, -е. Относящійся къ Сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства въ Бѣльскомъ у. Cм. Дівоснуб.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Лису́ха, -хи, ж. пт. = лисак 4.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.
Почоломкатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Облобызаться.
2) Подать руки другъ другу въ знакъ привѣтствія.
Черетниця, -ці, ж. Раст. Calamagrostis Halleriana.
