Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрямувати

Обрямувати, -му́ю, -єш, гл. = облямувати. Лоб, обрямований густим чорним волоссям. Левиц. Пов. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРЯМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРЯМУВАТИ"
Безчесть, -ти, ж. Безчестье, посрамленіе. Я не хочу такої безчесті. Н. Вол. у.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи. Гол. Од. 19.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Оставити Cм. оставляти.
Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора. Греб. 347.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Укочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укотитися, укочуся, -тишся, гл. Вкатываться, вкатиться. Покотився тоді сліпуючи та й укотивсь у лисиччину норку. Грин. І. 178.
Упрост нар. Прямо. Як скочить на ноги та впрост до короля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРЯМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.