Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обстилати

Обстилати, -лаю, -єш, сов. в. обстелити, -лю́, -леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Мет. 68. Барвінком обстелила. Грин. III. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСТИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСТИЛАТИ"
Відсохнути Cм. відсихати.
Ґале́ра, -ри, ж. 1) = Галера. 2) Сбитая изъ досокъ лодка, почти квадратная, для перевозки хлѣба. Черк. у. Cм. Галяра, ґаляра.
Заме́тистий, -а, -е. О зимѣ: снѣжная, съ заносами. Цього року дуже заметиста зіма була. Канев. у.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Одноразний, -а, -е. . одноразні коні Лошади, которыя, будучи впряжены вмѣстѣ, одинаково хорошо везутъ. Рк. Левиц.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня. Ном. № 2770.
Подбати, -дбаю, -єш, гл. Позаботиться. За меж нікому подбати, я сирота. Богодух. у.
Прач, -ча, м. = праник. Козел. у., Н. Вол. у. Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Мет. 227. Ум. прачик.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСТИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.