Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обстилати

Обстилати, -лаю, -єш, сов. в. обстелити, -лю́, -леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Мет. 68. Барвінком обстелила. Грин. III. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСТИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСТИЛАТИ"
Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. ІІ. 79.
Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. І. 281.
Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Замере́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть узорами, рѣзьбой.
Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл. 1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця). Мнж. 122. 2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов. Сим. 211.
Нечепура, -ри, об. Неряха. Та то, каже, така нетіпаха, нечепура — куди їй. Рудч. Ск. II. 48.
Обсі́сти. Cм. Обсіда́ти.
Перегукати, -ка́ю, -єш, гл. Перекричать. Ніякого горла не стане, щоб перегукати вітер та хвилі ревучі. Ком. II. 33.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.
Харкотиння, -ня, с. Мокрота, грудная флегма. Драг. 1. Канев. у. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСТИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.