Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обручатися

Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. Чуб. V. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУЧАТИСЯ"
Амуни́ція, -ції и амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ціяЗачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Боска, -ки, ж. Проститутка. Полт.
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. 11. 221.
Нагі́рній, -я, -є. Горный, находящійся на горѣ. Живе не дома він, а в замку десь нагірньому старому. К. ПС. 36.
Обшморгувати, -гую, -єш, сов. в. обшморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. обшморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдирать, ободрать, обтереть, сдѣлать ссадину. От же там є пеньок дубовий обшморганий колесами. ЗОЮР. I. 134. 2) Сжавъ въ рукѣ стебель растенія, оборвать движеніемъ руки вдоль стебля его листочки, вѣточки, колосья. Хліба високії, колос аж до землі, а Бог обшморгує колос, обшморгує. Сим. 210.
Пообсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить (во множествѣ).
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Цаперка, -ки, ж. Заступъ. Пирят. у.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРУЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.