Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обсідати

Обсідати, -да́ю, -єш, сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл. у. Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. К. ЦН. 253. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей. Мир. Пов. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСІДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСІДАТИ"
Безгрішшя, -шя, с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Чуб. І. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Гону́к, -ка, м. = Онук. Грин. ІІІ. 530.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Збідня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. збі́днити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья. Грайвор. у.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Се мист. с. р. отъ сей.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе. К. Іов. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСІДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.