Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обселятися

Обселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. обсели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Заселяться, заселиться. Степ обселився. 2) Селиться, поселиться, поселяться. Люде обселилися над річкою. Як там сватались, женились наші чорноморці, обселялись, воювали. Шевч. (О. 1861. X. 4).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСЕЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСЕЛЯТИСЯ"
Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»! Мир. ХРВ. 9.
Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. XII. 30.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Дота́скувати, -кую, -єш, сов. в. дотаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Дотаскивать, дотащить. Мнж. 40. Насилу дотаскав його, такий великий. 2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (объ одеждѣ).
Завго́дно нар. Угодно. Ізвертаєшся і чоловікомъ, і свинею, і к'пикою, і чим завгодно. Рудч. Ск. II. 176.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Пообшарпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшарпатися, но о многихъ. Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що. Богод. у.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Супряжник, -ка, м. = супружник. Г. Барв. 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСЕЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.