Блекотиця, -ці, ж. = блекот.
До́мисел, -слу, м. Догадка, предположеніе.
Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали.
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, истомиться печалью.
Каракуля, -лі, ж. = картопля.
Ломиґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Бить палкою (ломакою).
Попідсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить снизу (во множествѣ).
Розідратися, -деруся, -решся, гл. = роздертися. Одному не розідратися.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
