Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять.
Напрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Наработать. Чи багато він напрацює?
Некрутка, -ки, ж. Жена рекрута.
Обмінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Обмѣнить. хліб обмінити. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Обмінили хліб, а в неділю й весілля. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Измѣнить. То Савка раду обмінив.
Понука, -ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. понуку дати. Поощрить, подстрекнуть.
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі.
Поошукувати, -кую, -єш, гл. Обмошенничать, надуть (многихъ).
Потенетити, -чу, -тиш, гл. При покраскѣ: покрыть легкимъ просвѣчивающимъ слоемъ краски. Потенетив сяк-так стіл хварбою. Позолота така — потенетив та й годі.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ.
2) Упасть съ шумомъ.
