Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу.
Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей.
Галас, -су, м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком.
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Въ такъ называется низкій каблукъ.
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо.
Пійло, -ла, с.
1) Пойло.
2) Дурной напитокъ вообще.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Порічківка, -ки, м. Наливка, настойка на красной смородинѣ.
