Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрядити

Обрядити Cм. обряжати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРЯДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРЯДИТИ"
Білохвостий, -а, -е. Съ бѣлымъ хвостомъ. білофоста. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає. Млак. 76.
Заміша́ння, -ня, с. Смятеніе, замѣшательство.
Насміятися, -смію́ся, -смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Н. п.
Подібність, -ности, ж. Сходство. Желех.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРЯДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.