Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав.
Загаси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ).
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2.
Ласач, -ча́, м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед.
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ум. лошачо́к.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
Опатрати, -раю, -єш, гл. = обпатрати.
Персона, -ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами.
Хохоланя, -ні, ж. = хохолаз.
Чертити, -чу, -тиш, гл. = черкати 4. Не черти, бо воза поламаєш.
