Вінувати, -ную, -єш, гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати.
Водовуд, -да, м. = пт. рибалка.
Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила.
Є́рка, -ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. Cм. ярка и пр.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Обзолотити, -лочу, -тиш, гл.
1) Озолотить. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки.
2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила?
Пообмірювати, -рюю, -єш, гл. Обмѣрить, измѣрить (во множествѣ).
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ.
