Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Вислозадий, -а, -е. О рогатомъ скотѣ: съ такой задней частью спины, которая опускается внизъ.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Ум. карлючка.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Ох межд. Охъ, ахъ. Ох я нещасний, що маю діяти? Ох мені лихо!
Помилка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. 2) мн. Кровля.Ум. сволочо́к.
Трохи нар. Мало, немного. Трохи, як комарь наплакав. Може серце хоч трохи спочине. тро́хи не. Чуть не, едва не. Побачила джигуна, трохи я не вмерла. Водою чорт зна як крутило, що трохи всіх не потопило. трохи-тро́хи не. Чуть-чуть не. Сам трохи-трохи не пропав. Ум. тро́шки, тро́шечки.
