Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий.
Кірря, -ря, с. соб. отъ кора.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть.
Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє.
Охолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. охолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Прохлаждаться, прохладиться.
Поплинути, -ну, -неш, гл. = попливти. Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш.
Роспухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роспу́хнути, -ну, -неш, гл. Распухать, распухнуть.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Сироватка, -ки, ж. Сыворотка молочная. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай.
