Вс... Cм. ус....
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Заблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася.
Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний.
Няньчитися, -чуся, -чишся, гл. Няньчиться.
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. . Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав.
Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина.
Посиліти, -лію, -єш, гл. Осилить, быть въ состояніи.
Прогнівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прогнівитися, -влю́ся, -вишся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Циганочок, -чка, м. Ум. отъ циган.
