Гегеп меж. = геп.

Гре́бка, -ки, ж. 1) Весло. Манж. 179. Гребці запустили гребки в воду. Левиц. Пов. 350. Сіда́й на гре́бку. Садись на весла. 2) Машина для сгребанія сѣна. Лохв. у.

Гуртобра́нець, -нця, м. = Гуртоправ. По-за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Н. п. Александров. у.

Засміти́ти Cм. засмічувати.

Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. О. 1861. X. 41. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста. Г. Барв. 486.

Подавати, -даю́, -є́ш, сов. в. подати, -дам, -даси, гл. 1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Ном. № 13. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Подай, мила, свою білу ручку. Мет. 261. 2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. Йому подам на суд увесь мій побит. К. Іов. 27. Він подавав кожному в руку. Рудч. Ск. І. 67. Подавав серпи їм золотії. АД. І. 81. Подати милостиню. Кв. На церкву подав. Г. Барв. 208. — до рук. Вручать, вручить. — звістку. Извѣщать, извѣстить. Левиц. І. 57. Мил. 217. — рушники. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. 3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на поталу — Cм. глум, потала. 4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. О. 1862. IX. 111. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. О. 1861. IV. 96. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавали, та ніким подать. Мил. 182. подати мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному. ЗОЮР. І. 6. 5) — голос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос. 6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає. Зміев. у. 7) Подало му. О больномъ: ему лучше. Угор.

Потекти, -течу́, -че́ш, гл. Потечь. Чуб. V. 434. Ріки... потечуть. Єв. І. VII. 38.

Розшугакати, -каю, -єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері,-не влізеш, чи що? І такечки холодно. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.

Три, трьох числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син. Ном. № 9286.

Уложити, -жу, -жиш, гл. 1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Ном. № 2912. Тільки нашого, що в душу вложено. Ном. № 12122. Cм. укласти. 2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили. О. 1861. III. 17.