Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа.
Джегере́лі, -ль, ж. мн. = Джереґелі. Джегерелі і дрібушки ще не поросплітались, тільки довга коса... позлипалась запеклою кров'ю.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. 2) = завірюха.
Миту́тя, -ті, ж. ? Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне і дома, і тута).
Набубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову.
Позрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и зрушити, но о многомъ.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл.
1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ).
2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися.
Примружити Cм. примружувати.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. Притомна бут, поки і вмерла.
2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько.
Пчілка, -ки, ж. Ум. отъ пчола.
