Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я.
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало.
Мили́ти, -лю́, -лиш, гл. Мылить, намыливать. Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п'ята помилив.
На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Обуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обутися, обуюся, -єшся, гл. Надѣвать, надѣть на себя обувь, обуваться, обуться.
Осина, -ни, ж. = осика. Цур тобі, осина тобі.
Понуро нар.
1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять.
2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Понуро не мовчи.
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами.
Хомевка, -ки, ж. = хомівка.
