Благовістити, -щу, -стиш, гл. 1) Благовѣщать. Та йдучи в Рим благовістити, зайшов у гай води напитись. 2) Благовѣстить. Уже, тату, до церкви благовістять. Чи вже благовістили до церкви? 3) Разносить, разглашать. Уже Мелашка бігає по хатах, мабуть якусь новину благовістить.
Бридливий, -а, -е. Брезгливый.
Дру́жність, -ности, ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка.
Нако́ркуватий, -а, -е. Съ большими каблуками. Черевик, черевик да накоркуватий, — чи ти мене не пізнав пришолопкуватий?
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. 3) — голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Прийде ще з туги головою наложити. Хто ворожить, той душею наложить.
Подолянка, -ки, ж. Жительница Подолья. Ой не жаль мені дівки подолянки, но жаль мені червоної китайки. Ум. подоляночка. Три подоляночки — всі три сестроньки.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1.
