Відгадувати, -дую, -єш, сов. в. відгадати, -даю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. 2) Отвѣчать, отвѣтить. Чи я тобі не казала: купи мені стрічку, а ти мені одгадав: переночуй нічку.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Здебе́ла нар. 1) Толсто, плотно. 2) чоловік здебе́ла. Человѣкъ дюжій, плотный.
Набива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. наби́тися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку. 2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. 3) Заряжаться, зарядиться. 4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. 5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися.
Пиндрячити, -чу, -чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить.
Поетизувати, -зу́ю, -єш, гл. Опоэтизировать.
Порплитися, -плюся, -плишся, гл. = порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. І чого ти там так довго порплишся?
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило.
Упрядати, -даю, -єш, сов. в. упрясти, -ду, -деш, гл. 1) Впрядать, впрясть. 2) Напрядать часть.
