Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Завга́рити, -рю, -риш, гл. — кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле.
Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне?
Зубоватий, -а, -е. О картофели, фасолѣ: недоваренная, еще твердая. Квасоля ще не вкипіла, ще зубовата.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати.
Обгидитися, -джуся, -дишся, гл. Испачкаться, огадиться. Юшкою його обмочать, чоловік обгидиться.
Сльозити, -зи́ть, гл. безл. Слезиться, сочиться. Cм. слези́ти.
Сухорлявий, -а, -е. Сухощавый. Єремія був з себе високого зросту і сухорлявий.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові.
