Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрік

Обрік, -року, м. 1) Обѣтъ. Обрік даю більше цього не робити. Конст. у. Обреклись оброком нищити краї турецькі. К. МБ. III. 247. Святому Юру обрік себе оброком. 2) Овесъ съ рубленной соломой для корма лошадямъ. Горе мені козакові, нема сіна лошакові, нема сіна і оброку. Чуб. V. 654.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІК"
Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ). (Залюбовск.).
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Рудч. Ск. II. 83. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Рудч. Ск. І. 80. Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. ІІ. 3.
Зача́пати, -паю, -єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Проквилити Cм. проквиляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.