Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Ум. бозінька.
Виваксувати, -сую, -єш, гл. Вычистить ваксой. Він виваксував чоботи.
Гра́тися, гра́юся, -єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. З собакою унучок грався.
Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою.
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Так воно й забайдужилось, а думав зробити.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Позирати, -ра́ю, -єш, сов. в. позирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, глянуть. Да полядаю, да позираю да на ту чорну хмару. Позирнувши на них гнівно, рече чоловікові.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Дають мені бараболі полуплені їсти. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили.
Садочок, -чка, м. Ум. отъ сад.
