Бростина, -ни, ж. Древесная почка.
Гепати, -паю, -єш, гл.
1) Ударять.
2) Падать съ шумомъ.
3) Шлепать, идти по мягкому. І нащо ти гепаєш по грязі?
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні.
Повідгнивати, -ва́ю, -єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали.
Потати Cм. потавати.
Розіслати II, -ся. Cм. розстилати, -ся.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. В його слові улещання, а ні крихти правди.