Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. 2) Возвышенность.
Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Один чумак занедужав, на війє схилився.
Доне́хочу нар. По горло, досыта. Було що їсти й пити донехочу.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Захва́лювати, -люю, -єш, сов. в. захвали́ти, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, захвалить, расхвалигать, предлагая хвалить.
Кривобокий, -а, -е. Искривленный. Дюдей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити.
Томлений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок.
Штахвет, -ту, штахве́та, -ти, ж. Эстафета. І на! через штафет к Плутону. Послано його кудись із штахветою вночі.
