Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрізати

Обрізати, -жу, -жеш, гл. Обрѣзать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗАТИ"
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161.
Знаджувати, -джую, -єш, сов. в. знадити, -джу, -диш, гл. Привлекать, привлечь, приманивать, приманить.
Ирчок, -чка, м. = ирджок. Вх. Уг. 242.
Обмести Cм. обмітати.
Перегородка, -ки, ж. Перегородка, отдѣленіе. Дав мені тесть... торбу з сьома перегородками. Ном. № 14321.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Фанта, -ти, ж. Одежда, одна штука одежды. Вх. Зн. 74.
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема. Чуб. V. 557.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.