Вилуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вилупитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Выйти изъ яйца. Як вилупляться гусята або каченята, то, щоб здорові росли, гніздо і шкалярущу виносять на воду.
2) Родиться, выйти (презрительно). Жав уродитися чоловік, та вилупивсь чорт.
Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.).
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець.
Кульондра, -ри, ж. Раст. Seseli coloratum.
Навверле́ нар. 1) Наоборотъ. 2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
Обвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло?
Шкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся.
