Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Докрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докри́ти, -кри́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить крыть. Докривши клуні, вернувсь я до діда.
Лиши́ти, -ся. Cм. лишати, -ся.
Ло́же, -жа, с. = ложа. Іде Мариня до ложа. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный.
Підбріхувати, -хую, -єш, сов. в. підбрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать, помогать во враньѣ. Я буду починати брехати, а ти підбріхуй. Там-той брехав, а ти підбріхуєш.
Підвусний, -а, -е. — хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем.
Позачитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Зачитаться (о многихъ).
Понавалювати, -люю, -єш, гл. Навалить (во множествѣ).
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый!
