Жо́ліб и жо́лоб, -ба, м. 1) Желобъ, желобокъ. 2) Корыто. Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівса-сіна. Жолоби викотили з нової комори. Насипали три жолоби грошей. 3) Выдолбленный дубовый пень, въ который вдѣлано дно, но въ днѣ пробиты дыры; вставляется въ полевой родникъ: вода изъ послѣдняго проходить сквозь дыры въ днѣ и стоитъ въ пнѣ, не смѣшиваясь съ иломъ. 4) Въ ручной мельницѣ гончара: желобокъ, по которому размолотый матеріалъ падаетъ изъ подъ жернова. 5) Въ терлиці: пространство между боками въ которое опускается мечик. 6) Глубокая и узкая долина. Їдьмо жолобом. Ум. жолобо́к, жолобо́чок. Кринички-жолобки. У коморі стоять три жолобки.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний.
Пошукати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать.
Прирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. прирівняти, -ня́ю, -єш, гл. Сравнивать, сравнить. Не хочу я ні кого прирівняти, звиняйте, до свині. Прирівняв кішку до собаки.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Розсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсунути, -ну, -неш, гл. Разсовывать, разсунуть, раздвигать, раздвинуть.
Склинцювати, -цюю, -єш, гл. Сбить клиньями.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ.
Треа нар. Сокращ. треба.
